Зміст реферату "Сенсорні системи (аналізатори) та їх структура. Око"

завжди рухаються в одному напрямку.

Будова очного яблука (діаметр біля 24 мм, маса 6-8 г), має три оболонки. Око розміщується у очній ямці, утвореній кістками лицьового відділу черепа, має три оболонки: зовнішню (волокнисту) судинну та сітківку.

Зовнішня оболонка – зовнішній скелет забезпечує оку певну форму. Вона складається з двох частин: склери та рогівки. Склера – білкова оболонка заднього відділу, утворена міцною сполучною тканиною, містить мало клітин.

Спереду склера переходить у прозору рогівку, яка складається з епітеліальних клітин та сполучнотканинних волокон, що містять багато води.

Рогівка не містить кровоносних судин, живиться за рахунок міжклітинної рідини, містить багато нервових закінчень.

Вона виконує дві функції: захищає від пошкодження внутрішні частини ока та пропускає світло.

Середня оболонка ока складається з трьох частин. Власне судинної оболонки – міститься під склерою, містить багато кровоносних судин, забезпечує кров'ю сітківку. Спереду судинна оболонка переходить у війчасте тіло, яке з'єднане циліарними зв'язками з кришталиком, вміщує в собі циліарний м'яз і бере участь в процесах акомодації ока (регулювання кришталика з метою кращого бачення предметів на різних відстанях).

Райдужка – назву одержала через забарвлення, в центрі її знаходиться зіниця – круглий отвір. Зіниця регулює кількість світла, яке потрапляє на сітківку, здійснює привикання органа зору до інтенсивності світла і темноти. Зміна діаметру зіниці є вродженим рефлексом – для цього в райдужці є м'язи, які звужують і розширюють зіницю).