Зміст реферату "Сенсорні системи (аналізатори) та їх структура. Око"

Ці процеси проходять і у нервових центрах, які розміщені в корі головного мозку.

Зоровий аналізатор. Будова і функції органів зору

Зоровий аналізатор (зорова секреторна система) – найважливіший серед інших, бо дає людині понад 90% інформації з довкілля, що йде до мозку від усіх рецепторів.

Зоровий аналізатор має декілька частин. Периферичну – яка складається зі світлочутливих рецепторів (так звані палички і колбочки, що містяться на сітківці ока). Провідним шляхом є чутливий зоровий нерв, що міститься в головному мозку. Центральна частина міститься у потиличних ділянках кори головного мозку.

Функцією зорового аналізатора є зір – здатність сприймати світло, колір, величину, взаємне розташування та відстань між предметами за допомогою органу зору – ока. Орган зору складається з очного яблука та допоміжного апарату.

Допоміжний апарат ока – це система його захисту і руху. Систему захисту ока складають верхня і нижня повіки з віями. Внутрішня частина повік вкрита слизовою оболонкою – коньюктивою.

Слизна залоза виділяє секрет (сльози), який згубно діє на мікроорганізми, так як вміщує в собі лізоцим. Зволоживши поверхню очного яблука сльози витікають до внутрішнього куточка ока (до носа), потім потрапляють в слізний мішок, з якого носослізною протокою направляються в порожнину носа. Завдяки бровам піт, що стікає з лоба не потрапляє в очі.

Система руху очного яблука

Очне яблуко постійно перебуває у русі (120 стрибків за 1 хвилину). Кожне око має по 6 посмугованих м'язів: 4 прямих і 2 косих. Обидва здорових ока