Зміст реферату "Сенсорні системи (аналізатори) та їх структура. Око"

Ця система, яка забезпечує сприйняття, передачу й обробку інформації про явища внутрішнього і зовнішнього середовища організму, називається аналізатором, або сенсорною системою. Вчення про аналізатори розробив Павлов (ввів термін у 1909 році).

Кожен аналізатор складається з трьох основних частин:

• периферичної (органи чуття, що містять чутливі рецептори);
• провідної (чутливі нервові шляхи);
• центральної або вищої (певні чутливі зони кори головного мозку).

Рецептори – чутливі нервові закінчення і спеціалізовані клітини, які сприймають енергію подразника та перетворюють її у нервові імпульси.

Усі рецептори поділяють на дві великі групи: зовнішні та внутрішні. До зовнішніх належать: слухові, зорові, нюхові, смакові, дотикові. До внутрішніх – рецептори внутрішніх органів та опорно-рухового апарату.

Також рецептори поділяють на дистантні – ті, що отримують інформацію на певній відстані від джерела подразнення (зорові, слухові, нюхові) та контактні, які збуджуються лише за безпосереднього контакту подразника з ними (смакові, дотикові).

Залежно від природи подразнення рецептори поділяють на:

• механічні – які збуджуються при механічному подразненні звуковою хвилею (слухові), дотиком, тиском (дотикові);
• хімічні – рецептори смаку, нюху;
• світлові – рецептори ока, температурні, рецептори положення тіла і його частин у просторі (у м'язах, суглобах, зв'язках, внутрішньому вусі).