Зміст реферату "Архітектурні пам’ятки Коломиї"

ознаки. Натомість, вирішуючи проблему житла, при масовій економії будівельних засобів використовуючи постанову ЦК КПРС про боротьбу з “надмірностями в архітектурі”, зведено декілька житлових районів, будинки котрих вражають убогістю і дискомфортом (вул. Бандери та вул. Лисенко). Всі ці чинники призвели до певного нехтування проблемами форми, використання пластичних засобів.

З кінця 1960 років в Коломиї широко використовують так званий принцип вільної забудови, що призвело до впорядкованого розташування будинків і ускладнень в орієнтації в архітектурному середовищі.

Організація поточного виробництва житлових приміщень, що розпочалась в Коломиї з початку 1970 років, так само призвела лише до часткового вирішення житлової проблеми, а в галузі архітектури – до створення кварталів і цілих мікрорайонів однотипних, подібних будов. Іноді архітекторам вдається плідно використати таку подібність, створивши з однакових будинків приемный архітектурний комплекс (вул. Довженка, вул. Франка).

Трохи згодом в Коломиї розпочинаеться спорудження різнотипних громадських споруд, різних насамперед, за конструктивними рішеннями, плануванням приміщень. Такі будинки зводили за типовими проектами, що значно скорочувати час на проектування, сприяло вигідним умовам для індустріального способу ведення будівництва. До таких будівель належать школи №2, №4 та №6, дитячі садки, ясла, кінотеатр ім. Ірчана, лікарні дитяча та центральна районна. Планування таких будинків зручні, вигідні, в них вміло відпрацьовано просторові рішення при мінімальних економічних затратах. Проте вони позбавлені індивідуальних рис, без чого не існує архітектури як мистецтва.

Спорудження архітектурних комплексів в Коломиї 1980-1990 років широко проводилося поза існуючими межами міста. Це будівництво сформувало нові просторові композиції (вул. С. Стрільців), будинки котрі розміщено в різній конфігурації, але невдало використано ландшафт.