Зміст реферату "Александрійський маяк"

Малої Азії, по берегах Мармурового і Чорного морів, на узбережжі Південної Італії і в східній частині острова Сицилія виникла група рабовласницьких держав, відомих в історії як Стародавня Греція, або Еллада. У XII-VII ст. до н. е. у Стародавній Греції відбувся розклад первіснообщинного ладу і з'явилося патріархальне рабовласництво, яке у VIII-VI ст. до н. е. склало основу економічного і політичного життя суспільства. Розвинулося товарно-грошове господарство, яке зосередилось у рабовласницьких містах-державах (полісах). Найбільшими серед них виступали Афіни і Спарта, боротьба між якими за панування в Стародавній Греції була водночас боротьбою між демократією і аристократичною олігархією, що призвело до Пелопоннеської війни 431-404 рр. до н. е. Знесилені війною грецькі поліси в 338 р. до н. е. підпали під владу Македонії. У 146 р. до н. е. територія Греції була включена до складу Римської імперії.

З гомерівського періоду до нас дійшло мало пам'яток, через те, що основними будівельними матеріалами слугували дерево і невипалена цегла. Періодом розквіту давньогрецької культури є класичний період, який характеризується розвитком філософської думки (Демокріт, Сократ). До знаменитих споруд елліністичного періоду належать Фароський маяк в Александрії та Башта вітрів в Афінах.

У 332-331 рр. до н.е. Олександр Македонський заснував столицю елліністичного Єгипту Александрію. Тут знаходиться знаменитий Александрійський мусейон – один із головних наукових і культурних центрів античного світу, а при ньому не менш відома Александрійська бібліотека, у якій нараховувалося, чи ледве не 700 тисяч томів грецьких і східних книг.

Місто Александрія було самим багатим містом свого часу. Багато чудових споруд було зведено в Александрії. До них належить і Александрійський маяк на скелястому острові Фарос поблизу дельти Нілу.