Зміст реферату "Александрійський маяк"

Древній світ знав сім класичних чудес. Майже п'ять тисячоріч тому було “створено” перше з них – піраміди єгипетських фараонів, потім, через двадцять сторіч, друге – висячі сади у Вавилоні (VII ст. до н.е.), за ним по одному в сторіччя – храм Артеміди в Ефесі (VI ст. До н.е.), статуя Зевса в Олімпії ( V ст. до н.е. ), Мавзолей у Галікарнасі ( IV ст. до н.е. ) і, нарешті, майже одночасно відразу два чуда – Колос Родоський і маяк на острові Фарос ( III ст. до н.е. ).

Це були воістину великі твори древніх майстрів, вони вражали уяву сучасників своєю монументальністю і красою.

Багато архітектурних споруд різних часів і народів вражали уяву не тільки сучасників, але і нащадків. І тоді говорили: “Це одне із семи чудес світу”, віддаючи данину поваги, прославленим чудесам старожитності, признаючи за ними першість і досконалість. Говорили також: “Це восьме чудо світу”, ніби натякаючи на можливість примкнути до чудової сімки.

За свою довгу історію будівельне мистецтво пройшло величезний шлях від примітивного куреня до найскладніших по своїх планувальних і конструктивних рішеннях споруд. Змінюються уявлення про можливості будівельних матеріалів, змінюються і самі матеріали.

Практично сьогодні можна побудувати все, що підкаже уява архітектора. Питання лише в тому, чи буде це доцільно, красиво, економічно. І от тут й умудреному знаннями зодчому, і “юнаку, що обмірковує життя”, можуть прийти на поміч архітектурні зразки минулого, що зайняли почесне місце в ряду визнаних шедеврів минулого, які являють собою загальнолюдські пам'ятники культури, серед них Александрійський маяк (або Фароський маяк).

Понад дві з половиною тисячі років тому в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського моря, на західному узбережжі