Зміст реферату "Калина звичайна та її застосування"

Калина звичайна (Viburnum opulus), інші назви – гордина, калина, калина лісова).

Гіллястий кущ або невелике дерево родини жимолостевих. Молодi пагони зеленувато-сірі або жовто-бурі, голi. Листки супротивнi, широкояйцеподібнi з щерблено-зубчастими гострими лопатями. Квiтки бiлi в зонтикоподібних волотях; вiночок зрослопелюстковий. Крайові квітки суцвіття неплідні, внутрiшнi – плідні. Цвіте у травні-червні. Плід – червона куляста кістянка.

Росте в лiсах, мiж чагарниками, по берегах рiчок. Вирощують на присадибних ділянках як декоративну та лiкарську рослину.

Для лiкарських потреб заготовляють кору, плоди, квiтки. Кору – весною перед розпусканням листків. Квiтки – пiд час цвiтiння. Плоди у вереснi- жовтні, коли вони повністю достигнуть.

Кора калини звичайної містить флавоноїди, ефірну олію, дубильнi речовини, смоли, органiчнi кислоти. У плодах є цукри, вiтамiни, флавоноїди, пектинові сполуки, барвник, макро- та мікроелементи, бензойна кислота. У квітках – флавоноїди, вiтамiни, ефiрна олiя.

Галенові препарати з кори калини звичайної мають кровоспинну, в'яжучу, заспокійливу, сечогінну дію, посилюють скорочення мускулатури матки.

Застосовують при кровотечах (післяпологових, гемороїдальних). Плоди калини (свiжi, протерті з цукром, сік) вживають при нервовому збудженні, гiпертонii, атеросклерозi, кашлі, охриплості, хворобах печінки. Сік калини звичайної використовують при раку молочної залози, гiпоацидних гастритах, анемiї, набряках, нервових розладах, для профілактики злоякісних утворень при гастритах з пониженою кислотністю, поліпозі шлунка. Місцево – при екземi, фурункулах, для вiдбiлювання шкiри обличчя.

Внутрiшньо – настій квіток (1:10) пити по 1 ст. ложці тричі на день. Сік