Зміст реферату "Глід колючий та його застосування"

Глід колючий (Crataegus oxyacantha), інші назви – боярка, глід звичайний, глідина, глод, глоєна, гложина, глодина, оглід.

Невеличке дерево родини розових. На гілках – прямi колючки. Листки зверху темно-зеленi, знизу – яскраво-зелені, волосисті. Квiтки правильнi, двостатеві, білі або рожеві, зібрані в щиткоподібне суцвіття. Цвіте у травні-червні. Плоди яблукоподібнi, кулясті, криваво-червоні з борошнистим м'якушем, з кісточками.

Росте в Карпатських лiсах.

Для лiкарських потреб заготовляють квітки та плоди. Квітки (з листками або без них) на початку цвітіння, коли частина цвіту ще не розкрилася. Плоди – у період повного достигання.

Квітки глоду містять флавоноїди (вітексин, гіперозид, гомоорiєнтин, кверцетин, орієнтин, рампозид), фенолокислоти, аміни (ацетилхолiн, холiн). У плодах є флавоноїди, кумарини, стерини, фенольні сполуки (антоціани), катехіни, органiчнi кислоти, цукри, пектинові речовини, вiтамiни (А, С, К), мінеральні речовини.

Галеновi препарати глоду проявляють кардiотонiчну, седативну, десенсибiлiзуючу активнiсть. Збільшують силу серцевих скорочень, нормалізують артеріальний тиск, зменшують збудливість центральної нервової системи, сприяють розвитку глибокого i спокійного сну. Дiя препаратiв глоду залежить від дозування: малi тонiзують серцеву дiяльнiсть, великi – проявляють спазмолiтичний i седативний ефект.

Застосовують при захворюваннях серцевого м'яза, коронаритах, супроводжуваних стенокардією, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, неврозах.

Внутрiшньо – настій квіток глоду (5 г сухої сировини на 200 мл окропу,