Зміст реферату "Беладонна звичайна та її застосування"

Беладонна звичайна (Atropa belladonna), інші назви – скажена ягода, красавка, мандраган, мадрагуля, надрагуля, ненависник, німиця, отровниця, сонний одур.

Багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових. Має товсте кореневище. Стебло пряме, товсте, соковите, розгалужене. Листки короткочерешкові, яйцеподібні, цілокраї. Квітки одиничнi, великi, пониклi, коричнево-фіолетові або червоно-бурі, розмiщенi в пазухах листків. Цвіте у травні-серпні. Плід – куляста чорна ягода.

Росте в лісах Карпат, крім того, для фармацевтичної промисловості її вирощують.

Для медичних цілей заготовляють листя і коріння. Листя збирають під час цвітіння рослини, сушать на горищах. Коренi викопують восени, миють у холоднiй водi, розрiзають на шматки i висушують.

Усi частини рослини містять тропанові алкалоїди (атропін, гіосціамін, скополамін).

Властивість беладонни викликати розширення зіниць інколи в Італії використовували жінки з косметичною метою. Звідси і пішла, очевидно, назва беладонна, що значить "прекрасна дама".

З особливостями дії беладонни пов'язані різні перекази і повір'я. По одному переказу, під час війни з датчанами шотландці домішали сок беладонни до пива і вина і дали можливість противнику вільно захопити ці напитки.

Датчани випили ці напитки, впали у стан важкого заціпеніння і легко були перебиті шотландцями.

Препарати беладонни мають спазмолітичну дію, знижують секрецію слинних, шлункових і потових залоз, розширюють зіницю ока, підвищують