Зміст реферату "Запліднення, розвиток зародка та плоду у людини"

вперед, з швидкістю 2-З мм за хвилину.

Сперматозоїди мають властивість рухатись проти течії рідини. Із піхви вони переміщуються в матку і з неї в маткові труби, хоч рідина (секрет) в статевих шляхах тече в протилежному напрямі. Здатності рухатись сперматозоїди набувають після того, як потрапляють у секрет сім'яних пухирців і передміхурової залози. Суміш сперматозоїдів з секретом сім'яних пухирців, передміхурової і куперової залоз називається сім'яною рідиною, або спермою (ейякулят).

Сперма – це студениста маса білуватого кольору, лужної реакції, має специфічний запах.

Під час статевих зносин у піхву випорскується 3-5 мл сперми, в якій міститься 200-500 млн. сперматозоїдів. Сперма потрапляє головним чином у заднє склепіння піхви, куди обернена піхвова частина шийки матки. Зовнішній отвір каналу шийки матки стикається з спермою, скупченою в задньому склепінні, що сприяє проникненню сперматозоїдів у матку.

При статевому збудженні мускулатура матки скорочується, зовнішній зів шийки трохи відкривається, слизова пробка виступає з шийки і обволікається спермою, що потрапила в заднє склепіння. Після статевих зносин слизова пробка з сперматозоїдами втягується в шийку матки назад. Але головною умовою проникання сперматозоїдів у матку є здатність їх самостійно рухатись. Вони переміщуються з піхви, що має кисле середовище, в шийку матки. Під дією кислого середовища піхви частина сперматозоїдів гине або втрачає життєздатність, частина проникає в просвіт матки і труб. Лужне середовище в шийці і тілі матки – найсприятливіше для життєдіяльності сперматозоїдів. У лужному середовищі матки і маткових труб сперматозоїди зберігають здатність рухатись протягом кількох днів (3-4 дні). Проте здатність до запліднення після проникання в матку і труби сперматозоїди зберігають не більше 2 днів.