Зміст реферату "Вегетативне розмноження рослин у природі та господарстві людини"

• Листками – фіалка, бегонія.

Штучне:

• Розмноження поділом (кущів – бузок, кореневищ – іриси, бульб – картопля, коренів – малина). Бульби можна розділити на декілька частин, і якщо відрізана частина матиме хоч одну бруньку, вона утворить пагін, з якого виросте молода рослина. Розмноження поділом кущів найчастіше практикують у декоративному садівництві.
• Розмноження виводками, живцями. Живцем називається частина рослини, відрізана від неї для вегетативного розмноження; це можуть бути і частини стебел і частини коренів і частини листків. Найчастіше розмножують рослини за допомогою особливих живців. Здерев'янілі живці весною висаджують у ґрунт. Тут вони вкорінюються, після чого їх можна пересаджувати на нове місце. Кореневими живцями розмножуються хрін, троянди, драцени. Листкові живці – листок з черешком кладуть на вологий пісок, зробивши на великих жилках надрізи для швидкого формування додаткових коренів.
• Щеплення – пересадження частини живої рослини, що має бруньку, на іншу рослину, з якою вона зростається. Та частина рослини, що пересаджується на іншу, називається прищепою, а та, на яку пересаджують – підщепою. Проводиться щеплення двома способами: копуліровкою і окуліровкою. При копуліровці живець і підщепа повинні мати однакову товщину. Живець і підщепу зрізують повністю, щоб площини їх зрізів сходились, прикладають щільно одна до одної і зв'язують. Після того, як прищепа і підщепа зростаються, пов'язку знімають. При окуліровці на підщепу пересаджують не живець, а бруньку. Вічко пересаджують під кору і обв'язують. Коли брунька приживається, пов'язку знімають.