Зміст реферату "Тип хордові – високоорганізовані тварини. Загальна характеристика"

• Передній відділ кишок – глотка має зяброві щілини. У водних хребетних на перегородках між зябровими щілинами розвиваються зябра. У наземних хребетних вони наявні лише у зародків, проте швидко заростають. Специфічні органи повітряного дихання – легені, розвиваються як парні випини на черевному боці глотки. Із удосконаленням органів дихання пов'язане підвищення рівня окислювальних процесів та загальної енергії життєдіяльності. У нижчих хордових це досягається за рахунок збільшення розмірів глотки і кількості зябрових щілин. У риб внаслідок появи зябер різко зростає поверхня дотику капілярів із водою, що забезпечує швидке вилучення кисню з навколишнього середовища. Завдяки переходу до дихання атмосферним повітрям за допомогою легенів хордові заселили сушу.
• Центральний орган кровоносної системи – серце, розташоване на черевному боці тіла. Виникнення, характерної для хордових, замкненої кровоносної системи із пульсуючим органом – серцем, посилило активну регуляцію і стабільність внутрішнього середовища організму.

Ці ознаки прогресивної організації забезпечили хордовим широке розселення в біосфері: вони населяють моря й океани, прісні водойми, сушу – від тропіків до високих широт Арктики та Антарктиди, ґрунт, повітряне середовище.

Хордовим властиві ознаки, спільні з тваринами інших типів. Це вториннороті, двобічносиметричні тварини, для яких характерна вторинна порожнина тіла – целом. У них спостерігається метамерне розташування деяких систем органів, особливо на ранніх стадіях зародкового розвитку.

Викопні рештки предків хордових не збереглися. На основі порівняльно-анатомічних та ембріологічних даних вчені вважають, що хордові могли виникнути від червоподібних повзаючих або риючих предків, у яких