Зміст реферату "Будова та функції кровоносних судин. Лімфатична система"

малого кіл кровообігу перетікає за 25 сек. Проте її швидкість не скрізь однакова. В аорті вона найбільша і становить 0,5 м/с, а в капілярах найменша – 0,5-1,0 мм/с. Це пов'язано з тим, що поперечний переріз усіх капілярів перевищує більш як у 500 разів діаметр аорти. Мала швидкість руху крові в капілярах забезпечує достатній час для обміну речовин між кров'ю і клітинами.

У венах швидкість крові 0,2 м/с. Швидкість руху по судинах забезпечує тиск, який виник при скороченні лівого шлуночка. Швидкість регулюють також і просвіти кровоносних судин, які змінюються при скороченні м'язів судин, залежно від умов зовнішнього і внутрішнього середовища організму.

Нейрогуморальна регуляція кровообігу

Регуляція кровообігу здійснюється нервовою системою та гуморальними чинниками. Нервові волокна симпатичного відділу автономної нервової системи іннервують більшість судин. При їхньому збудженні відбувається скорочення м'язів стінки більшості артерій і вони звужуються, а судини серця і мозку навпаки розширюються.

Кровоносні судини, як правило, не отримують іннервації з парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи (крім судин слинних залоз, підшлункової залози, слизової оболонки шлунка та зовнішніх статевих органів).

На просвіт судин впливають речовини, які переносяться кров'ю. Адреналін звужує судини шкіри і черевної порожнини, а судини мозку і серця розширює.

Закінчення деяких нервів виділяють речовину – ацетилхолін, яка розширює кровоносні судини.

Вазопресин (гормон задньої долі гіпофізу) – звужує судини.

Гістамін (утворюється в стінках шлунку (метаболіт), кишечнику та інших