Зміст реферату "Біологія людини. Її складові частини"
кровообігу, газообміну, травлення, температури тіла, імунної системи.
Буферні системи
Гомеостаз – сталість внутрішнього середовища організму. Ця сталість підтримується буферними системами. До них належать: хімічні – це буферні системи крові, та фізіологічні: легені, нирки, печінка, кісткова тканина, потові залози.
В біологічному середовищі під кислотно-основним станом розуміють співвідношення концентрації водневих Н+ і гідроксильних ОН- іонів. Іони водню утворюють кислу реакцію середовища, іони ОН- і інші компоненти біологічних рідин – лужну. Рідке середовище організму має визначене рН середовища і тільки при його нормі можливе оптимальне протікання обміну речовин (метаболізм).
Кров має слаболужну реакцію. рН артеріальної крові 7,4. а венозної – 7,35. Довге зміщення рН людини навіть на 0,1-0,2 може виявитись смертельним. Всередині клітини рН дещо нижчий (7,0-7,2), що залежить від утворення в них при метаболізмі кислих продуктів.
В процесі метаболізму в кров потрапляє постійно вуглекислота, молочна та інші продукти обміну. Однак рН крові зберігається постійно. Що зумовлюється буферними властивостями крові, діяльністю легень і органів виділення.
Буферні системи крові:
- Буферна система гемоглобіну.
- Карбонатна буферна система.
- Фосфатна буферна система.
- Буферна система білків плазми крові.
Є два способи регуляції функцій органів і систем, спрямовані на