Зміст реферату "Собор Паризької Богоматері"

У другій половині XII ст. у житті країн Європи відбулися істотні зміни. Внаслідок дальшого розвитку виробничих відносин у містах розвивається торгівля, ремісництво. Швидко зростає міське населення: йому стає вже тісно в закутих кам'яними стінами середньовічних твердинях. А без цих стін не обійтись: щодня на місто можуть напасти грабіжницькі війська чужих і своїх феодалів. З феодалами, що володіли навколишніми землями, були особливі рахунки, їхні беззаконні дії перешкоджали розвитку міст. Міське населення шукає захисту в централізованої королівської влади, яка, в свою чергу, була зацікавлена у спільниках по боротьбі з феодальною анархією. Міста починають отримувати від центральної влади так зване Магдебурзьке право, тобто право на певне самоврядування, що здійснювалося на основі цехового устрою. Це стимулювало бурхливий розвиток міського будівництва. Виникла потреба в нових типах споруд: будинках ремісників і купців, що за нестачею землі в місті будували кількаповерховими, торговельних складах, будинках міського самоврядування – ратуш тощо.

Велику роль у громадському житті міста відіграє собор. Це вже не церква монастиря і не капела феодального замку, а споруда, де не тільки відбувається богослужіння, але й збирається майже все населення міста для урочистих церемоній, пов'язаних з міським життям, розігруються містерії – попередники театралізованих видовищ, складаються торговельні угоди, читаються лекції студентам. У Паризькому соборі, наприклад, засідали Генеральні штати – перший французький парламент. Отже, собор мав бути величезних розмірів. Збудувати його старою романською будівельною технікою було неможливо, адже потрібно було перекрити великий простір при максимальній економії матеріалу (у містах кам'яних копалень не було, матеріал треба було возити здалеку, здебільшого через володіння феодалів). В умовах нового характеру виробництва собор будували не кріпаки, а вільні ремісники, здебільшого високої кваліфікації, за роботу яких треба було платити грошима. Настала