Зміст реферату "Раковецький замок XIV-XVII століть"

перша половина XVII століття, походження замку. Це підтверджують й інші факти. Так, у вищезгаданій інструкції галицького сеймику 1659 року (текст її наводить О. Чоловський) говориться, що власник Раковця Беньовський збудував замок “…власним коштом, на новій основі, у місці оборонному, на скелі брусковій, на розташуванні мурів, та не дотримуючись ні висоти, ні ширини цих мурів для оборони потрібних…” (переклад польсько-латинського тексту Н. Пашкової). Отже, замок будовано не на голому місці, а на рештках якоїсь споруди з мурами певної висоти. А оскільки Беньовський був зацікавлений у прибільшенні своїх заслуг перед польською короною, документ складено так, щоб наголосити на масштабах здійсненого ним. І хоч у тексті йдеться про будівництво “на новій основі”, у нас є всі підстави вважати, що залишки попередньої споруди аж ніяк не можна було вважати руїнами і що саме їх значною мірою використано під час будівництва. Тому, на нашу думку, роботи Беньовського, датовані 50-ми роками XVII століття, слід пов'язувати не з заснуванням замку, а з його розбудовою в північно-східному напрямку. Вони полягали у зведенні надбрамної башти та прилеглого до неї оборонного муру, а також у спорудженні замкового палацу.

Що стосується вищеописаних залишків замку і, зокрема, його південної частини з двома вежами, то це, ймовірно, – результат двох попередніх будівельних етапів. Пізніший з них (на той час припадає зведення шестикутної вежі) можна датувати другою половиною XIV століття. А на підставі спостереження візуальних відмінностей мурування різних частин південно-східного та південного оборонних мурів виникає припущення про те, що був іще один, давніший будівельний етап, коли замок не мав веж. Без спеціальних досліджень його датування визначити неможливо.