Зміст реферату "Міські ратуші"

Австрії визначив нову епоху в еволюції ратуші у Станиславові, яка у ХІХ ст. змінюється з хрестової у плані на видовжену прямокутну, з двома наріжними резалітами та портиком головного входу. Архітектурне вирішення цієї ратуші констатувало прихід ідеології нової держави і нового управління містом. Стара ратуша XVII ст. через політичні і культурні чинники могла негативно вплинути на формування ідентичності міщан Станиславова. Нову ж споруду було вирішено так, щоб її архітектура перевершила попередню і довела свою більшу мистецьку вартість. Ідеологічне “конструювання” ратуші у Станиславові продовжилося після Першої Світової війни.

Відхід Галичини до Польської Республіки зумовлює наступну зміну архітектури ратуші. Було повернуто ідею хрестового плану і модернізовано фасадний вистрій з метою засвідчення нової ідеології.

Тепер варто зазначити, що стара ратуша у Станиславові була другою за часом спорудженням після ратуші у Гусятині, зведеної у першій половині XVII ст. [3]. Власне інтенсивний економічний розвиток міста визначив зведення ратуші, яка на той час своїм новаторським планувальним рішенням перевершувала такі самі споруди у сусідніх містах. Гусятинська ратуша була збудована з тесаного каменю, а в ідейну концепцію плану закладено форму чотирираменної зірки. Кожне з рамен зірки було шестибічним будинком. Рамена примикали до восьмигранної центральної частини з чотирма брамами. Ратуша мала широкі перекриті склепінням пивниці, які у період розквіту міста слугували за склади товарів, привезених з інших країв [4]. Незважаючи на турецьку окупацію у 1672-1683 роках, ратуша збереглася до середини ХХ ст., після бойових дій Першої світової війни вона була пошкоджена й у 20-х роках ХХ ст. частково відбудована [4]. На теренах Східної Європи було лише дві ратуші з центричною композицією планів – у Гусятині й в Станиславові. Поки що не встановлено автора гусятинської ратуші, яка була споруджена раніше й архітектурна ідея якої, очевидно, вплинула на принципи розв’язання Станиславівської ратуші. Такий взаємозв’язок презентує рівень політичної і суспільної свідомості, яка ґрунтується на сукупності образу та ідеї, а також